Фра́нцузько-пру́сська війна́ або франко-прусська війна, також німецько-французька війна (1870—1871; нім. Deutsch-Französischer Krieg; фр. Guerre franco-allemande) — військовий конфлікт між Французькою імперією та Королівством Пруссія. Перемога Пруссії в 1871 році призвела до остаточного об'єднання німецьких народів у Німецьку імперію, очолювану прусським королем Вільгельмом I, а рейхсканцлером було оголошено прусського канцлера Отто фон Бісмарка. Союзниками Пруссії був Північнонімецький союз, членом якого вона була, та південно-німецькі держави Баден, Вюртемберг і Баварія. Поразка Франції призвела до падіння Наполеона III та послужила кінцем Другої французької імперії, замість якої була створена Французька республіка. Згідно з умовами мирного договору, Ельзас і частина Лотарингії відійшли Королівству Пруссія та залишались частиною Німецької імперії аж до завершення Першої світової війни, і за умовами Версальського договору були повернуті Французькій республіці. Джерело: Wikipedia (uk)